Конгресмен США Марсі Каптур заявляє, що вибіркове застосування правосуддя владою України стосовно своїх політичних конкурентів позначиться на подальших відносинах між Україною та США на вищому рівні. Під час зустрічі з Євгенією Тимошенко Марсі Каптур висловила стурбованість у зв’язку з ув’язненням Юлії Тимошенко та погіршенням стану її здоров’я.
“Останні дії українського уряду є перешкодою для демократії і прав людини. Я працювала десятиліттями на зміцнення зв’язків між США і України, і це може відбитися на відносинах між Україною, США і міжнародним співтовариством”, – сказала Марсі Каптур під час зустрічі з дочкою Юлії Тимошенко Євгенією 3 лютого, повідомляє персональний сайт Тимошенко з посиланням на сайт конгресмена.
“Стан здоров’я колишнього прем’єр-міністра став серйозною проблемою. Деякі західні посли були позбавлені доступу до неї, відмовляють у доступі і особистим лікарям. Екс-прем’єру повинен бути гарантований доступ до адекватної медичної допомоги”, – підкреслила Марсі Каптур.
Персональний сайт конгресмена також нагадує, що відразу ж після винесення вироку Юлії Тимошенко у так званій “газовій” справі в жовтні 2011 року Марсі Каптур внесла до Конгресу США резолюцію, яка засуджує політичну вмотивованість переслідування екс-прем’єр-міністра України.
“Міжнародне співтовариство бачить в цьому судовому процесі проти колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко вибіркове переслідування, розпочате з політичних причин”, – цитує сайт слова конгресмена.
Як відомо, зараз у Конгресі США розробляє проект резолюції по Україні, до якої вперше пропонується включити пряму вимогу про звільнення екс-прем`єр-міністра Юлії Тимошенко й інших політв`язнів. В одному з проектів цієї резолюції міститься термін “політичні в`язні”, який дотепер у США на політичному рівні застосовувався лише стосовно Білорусі.
Виступ Євгенії Тимошенко у Комітеті закордонних справ Сенату США
У середу, 1 лютого 2012 Євгенія Тимошенко виступила перед Сенатом США прочитавши заяву:
«Україна на роздоріжжі: що поставлено на карту для США та Європи?»
Дякую, Сенаторе Шахін. Дякую Вам за те, що надали мені, громадянці України, привілей виступати перед Сенатом та, через Вас, перед народом Сполучених Штатів. Для мене велика честь бути присутньою у цьому освяченому місці, але я знаю, що насправді Ви вшанували мою країну та мою маму, запросивши мене сюди обговорити з Вами цей момент серйозної небезпеки для свободи України та для незалежності нашої держави.
Я з радістю дізналась, що Ви зі штату Нью-Гемпшир, Сенаторе Шахін. Моя мати завжди захоплювалась гаслом Вашого штату: «Живи вільним, або помри». Я не знаю, з чого почати обговорення того, що відбувається в Україні, беручи до уваги загрози, які щодня виникають для нашої демократії. Можливо, мені варто почати з сумних та дивовижних слів з Інтернет-петиції за звільнення моєї мами, опублікованої Єпископом Полом Пітером Джезепом, в якій він наводить цитату французького мислителя Монтеск’є: «Немає більшої тиранії, ніж та, що живе під покровом закону та під егідою правосуддя».
Вже протягом шести місяців мою маму незаконно тримає за ґратами, знущається та принижує режим, що намагається її зламати. Але їм це не вдалось. У неї гарний настрій, я можу говорити про це з впевненістю, однак, стан її здоров’я погіршується. Коли ми бачимось, я мушу піднімати її з ліжка; вона майже не може ходити. Але вона все ще працює, і не тільки задля того, щоб відкинути весь юридичний бруд, яким її обливають, але і задля об’єднання демократичних сил України, щоб кинути виклик президенту Віктору Януковичу та репресивному клану, який править разом з ним.
Моя мама пішла в політику та поклала на свої маленькі плечі величезне завдання звільнити свою країну від несправедливості, відсутності верховенства права та від корупції, яка залишилась нам ще з радянських часів, щоб ми, молоді українці, не були змушені присвячувати наші життя цій боротьбі. Вона, на відміну від багатьох молодих підприємців в Україні, яка щойно здобула незалежність, змогла побудувати велику успішну корпорацію, яка допомагала відновлювати втрачене виробництво та торгівельні зв’язки між колишніми радянськими республіками. В процесі цього вона виявила більшість найбільших недоліків старої системи. Одним із найосновніших є недолік, який зберігається і до сьогодні – корупція. Вона вирішила піти проти системи, відмовилась бути частиною корупційних схем та, зрештою, опинилась одна на один з системою, яка знищила її бізнес, посадила за ґрати її, її родину та друзів за сфабрикованими звинуваченнями.
Десять років тому, коли моя мама була віце-прем’єр-міністром з питань енергетики, їй вдалось усунути корупцію з торгівлі нафтою, електрикою та газом і відновити фінансове функціонування цієї галузі. Коли керівництво моєї країни спробувало зупинити її реформи, вона організувала масовий рух протесту. Ці протести пізніше переросли у Помаранчеву революцію. Моя мама стала одним із лідерів цієї революції, вона підтримала кандидата у президенти, який, як вона тоді вірила, приведе країну до демократичної перемоги.
Будучи прем’єр-міністром, попри те, що вона мала обмежений контроль та величезні обов’язки, вона боролась за здійснення важливих реформ та добробут країни. Після того, як вона усунула з газової торгівлі монополіста «РосУкрЕнерго», вона стала ворогом номер один для тих, хто намагався монополізувати енергетичний ринок та тих, хто сьогодні знаходиться при владі. Її незаконно ув’язнили, засудили та піддали тортурам за те, що не погодилась грати за їхніми правилами, не підкорилась їхнім наказам, шкідливим для України.
Я думаю ви з полегшенням дізнаєтесь, що її камера у Качанівській колонії за межами Харкова, далеко від родини та друзів, – не підземна в’язниця. Але режиму Януковича не потрібні середньовічні умови, щоб отримати середньовічні результати. Натомість, вони використовують сучасні методи сліпого позбавлення та залякування, щоб спробувати зламати її. Але їм це не вдасться. Вони можуть позбавити її спокійного нічного сну, цілодобово не вимикаючи світло та ведучи відеоспостереження в її камері. Нещодавно вони встановили камеру, яка дозволяє бачити, що вона пише мені, своєму чоловікові, прихильникам та світу.
Вони кажуть, що це робиться для її захисту, але я сумніваюсь. Коли вона втратила свідомість у своїй камері через раптове загадкове падіння кров’яного тиску, ніхто їй не допоміг, а її співкамерниця двадцять довгих хвилин чекала на прихід лікаря, який навіть не викликав швидку допомогу. Тієї ночі вона могла навіть померти. Ми дізнались про цей інцидент через три дні від неї та її співкамерниці. Пізніше, вони «загубили» відеоархів та змусили її співкамерницю переписати свої свідчення.
Вас не здивує те, що внаслідок ув’язнення та постійного тиску, який чиниться на неї режимом, у моєї мами виникли серйозні проблеми зі здоров’ям, які жодним чином не лікуються. Режим каже, що це – власний вибір моєї мами. Але як можна очікувати від неї, що вона довірить своє здоров’я режиму, який наказує лікарям фальшувати діагнози. Її єдине прохання – дозволити провести огляд її лікарям або незалежним закордонним лікарям. Хіба це звучить необґрунтовано. Люди, які тримають її за ґратами, кажуть: «звичайно, так, так», а потім ніхто нічого не робить. Але це і не дивно. Як дуже добре зрозуміли за останній рік європейські лідери, Янукович не тримає свого слова.
Режим та його прокурорські прихвосні не полишають спроби залякати мою маму, висуваючи проти неї нові і нові кримінальні звинувачення, так що моя мама та її маленька команда адвокатів просто перевантажені. Порушуючи всі правові норми, її допитують прямо в камері, іноді по 12 або більше годин підряд. Їй не надається достатньо часу для ознайомлення з матеріалами, які використовуються проти неї на наступному судовому засідання. Вже на першому судовому процесі та під час розгляду апеляції стало зрозуміло, що мою маму засудять ще до того, як будуть заслухані свідчення. Їй навіть відмовили в останньому слові та не долучили до справи докази, які свідчили про її невинуватість. Понад 100 клопотань, поданих захистом, було відхилено.
У мене не має сумнівів, що вироку моїй мамі добивався та його особисто ухвалював президент Янукович. Адже вона, за даними останніх опитувань, є його основним політичним конкурентом та має більшу, ніж він, підтримку народу. Але я не хочу, щоб Ви думали, що вся справа лише у моїй мамі. Це не так. Інших також піддають репресіям та несправедливо саджають за ґрати.
Її колишній колега, Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, вже понад рік знаходиться у в’язниці за звинуваченнями, які звучали б смішно, якби не були такими трагічними. Його звинувачують в тому, що він прийняв на роботу водія, вік якого перевищував пенсійний, та витратив 2000 доларів бюджетних коштів на святкування дня міліції. Я не дуже добре знаю практику американських політиків, але я не можу уявити, щоб колишнього члена уряду ув’язнювали тут без суду на понад рік за подібними звинуваченнями.
Але є й інші. Зятя голови Верховного Суду заарештували у день, коли його дружина народила дитину, щоб змусити голову суду піти у відставку. Колишній в.о. Міністра оборони Валерій Іващенко перебуває за ґратами майже два роки, причому стан його здоров’я серйозно погіршився. Їх всіх піддають репресіям та принижують через їхні політичні погляди. Вони мужньо повстали проти режиму та несправедливості і страху, які він сіє. На жаль, Україна перетворюється на авторитарний режим, в якому лідерів опозиції кидають за ґрати. В Україні ми є свідками постійних зловживань кримінальним правосуддям. Політично-вмотивоване переслідування колишніх членів уряду, активістів громадянського суспільства та правозахисників нехтує верховенством права. На мою думку, поточна ситуація, як вона описується в останній резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, вимагає невідкладних дій.
Говорити, що судове переслідування опозиції – це просто проблема застарілого законодавства, означає ігнорувати очевидне. Адже проблема не зовсім в самому законі, а радше в тому, як його застосовують. Українська влада цинічно покладає провину за все на закони, хоча всі добре знають, що система прокуратури та правосуддя знаходиться під тотальним контролем правлячої партії через так звану Вищу раду юстиції, яка контролюється президентом Януковичем. Жоден правоохоронний орган не посміє зробити і крок для переслідування політичної опозиції без наказу президента.
Численні порушення Європейської конвенції про захист прав людини згадуються та пояснюються у трьох доповідях Данського Гельсінського комітету, який отримав доручення від ЄС з’ясувати правду про політичні, так звані «кримінальні», справи. Це свідчить про систематичні переслідування опозиції та людей, близьких до неї. А моя мама – основна мішень.
В Україні ми є свідками такого перекручування верховенства права, що вже важко відрізнити законність від незаконності, важко провести риску між законом та зловживанням законом. Мою маму ув’язнили за старим радянським кримінальним кодексом 1960 року, який криміналізує політичні рішення. Але навіть попри те, що ці норми є застарілими, у її випадку вони застосовувались незаконно. Важливо те, що в суді не було представлено жодних звинувачень або доказів того, що моя мама отримала особисту вигоду від укладання газової угоди, яка поклала край європейській газовій кризі у січні 2009 року. У двох листах, надісланих чинним міністром юстиції Лавриновичем та екс-Генеральним прокурором Медведьком стверджується те саме. Державна газова компанія «Нафтогаз» нещодавно оприлюднила заяву про те, що розрахунки збитків, у яких звинувачують мою маму, робились під величезним тиском з боку Генеральної прокуратури.
Було відновлено політично-вмотивовані звинувачення, у яких мою маму було визнано невинуватою десять років тому. І для цього немає жодних правових підстав. Минулі рішення Верховного Суду ігноруються. Термін давності також ігнорується, адже деякі зі звинувачень, що висуваються сьогодні проти моєї мами, стосуються її бізнесової діяльності 15-16 річної давнини. Вони були відновлені з однієї причини – знищити її репутацію в ЄС та США.
Ці нові справи вирішують і декілька інших проблем уряду Януковича. Вона залишиться у в’язниці попри рішення Європейського суду з прав людини, якщо воно буде на її користь. Вони чинять ще більший психологічний тиск на неї, переслідуючи та висуваючи звинувачення її чоловікові, її свекру та колишнім колегам. Янукович та його команда намагаються зробити все можливе, щоб звинуватити мою маму в корупції. Вони сподіваються, що найменший натяк на корупцію спантеличить західних політиків та змусить їх повернутись спиною до України та неї. А саме цього і намагається добитись адміністрація Януковича. Вони витрачають мільйони доларів, наймаючи американські аудиторські компанії і сподіваючись знайти сліди корупції. Сотні її колишніх співробітників викликались на допити. Вони дуже ретельно шукали, але не знайшли нічого, і ніколи нічого не знайдуть.
Діяльність чинної влади не лише руйнує імідж України та Україну, як єдину націю, вона також руйнує прибуткові галузі економіки, які внаслідок нехтування верховенством права паралізуються та змушують від них відмовитись. Успішні люди приймають рішення залишити Україну, і населення нашої країни скорочується.
Насправді, навіть наша конституція не пережила зневагу Януковича до закону. Щоб захопити для себе побільше влади, він просто її пошматував. Його першим порушенням Конституції стало підписання ганебної Харківської угоди з Росією, яка є нічим іншим, як здачею національних інтересів України. Збереження бази російського флоту у Севастополі нібито мало принести Україні величезні знижки на російський природний газ. Але Янукович отримав ціну, на 100 доларів вищу, ніж ціна, про яку домовилась моя мама у 2009 році. Якби закон застосовувався справедливо, він, а не моя мама, мав би сидіти за ґратами.
Я знаю, що Україна здається Вам якимось далеким місцем для проблем американців у ці важки для Америки часи. Але так само, як жодна людина не є островом, що стоїть сам по собі, демократія – також не острів. Якщо дозволити захопити одну демократію, всі ніші демократії опиняться під загрозою. Україна існує у дуже вразливому сусідстві, лише кілька років тому на протилежному узбережжі Чорного моря, у Грузії, вибухнула війна.
Сьогодні я тут, щоб відповісти на ваші запитання, Сенаторе Шахін, але я також благаю Америку зробити все можливе, щоб зберегти демократію в моїй країні. Становище, в якому опинилися моя мама, об‘єднало багато великих, сильних націй та людей, які викликають захоплення, справжніх героїв нашого часу. Вони намагаються звільнити з в’язниці її та інших політв‘язнів. Ми сподіваємось на Вашу підтримку. Для України надзвичайно важливим є проведення вільних та чесних виборів цієї осені, але це буде неможливим без участі лідерів опозиції. Я знаю, що моя мама не дозволить Україні повернутись до радянського минулого. Вона – достатньо сильна для цього та для того, щоб перемогти на виборах, якщо їй дозволять взяти в них участь. Вона вже досягала успіху в об’єднанні роз’єднаної опозиції. Ворогам демократії та свободи немає місця в демократичному суспільстві, якщо тільки вони не виправлять свої помилки. Я прошу Вас розглянути усі можливі шляхи впливу на них та пояснити їм наслідки їхніх дій. Але більше за все, я прошу Вас говорити про це відкрито, щоб люди в моїй країні не почувалися кинутими та не втратили надію.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.