Брюссель: угоду про асоціацію України з ЄС можуть підписати восени. Після виборів

У понеділок, 27 лютого, в Брюсселі відбулася конференція “Україна-ЄС: шлях вперед”, організована Європейським політичним центром. Ця конференція стала першим настільки представницьким заходом, присвяченим відносинам Києва та Брюсселя в цьому році.

Українські урядовці на зустрічі підтвердили намір України рухатися до ЄС, а в Євросоюзі нагадали про давні невирішені проблеми: як-от брак демократичного поступу чи реформування законодавства. Втім, за словами єврокомісара Штефана Фюле, парафування угоди про асоціацію з ЄС, відкладене торік, може статися вже навесні, а підписання – восени. Україну представили секретар Ради національної безпеки та оборони і нещодавній головний євроінтегратор в уряді Андрій Клюєв, його наступник, перший віце-прем’єр-міністр Валерій Хорошковський, голова Ради Національного банку Петро Порошенко та голова Комітету з питань закордонних справ парламенту Борис Тарасюк.

Європейський десант також був дуже потужним – комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле, міністри закордонних справ Швеції та Литви Карл Більдт та Аудроніус Азубаліс, віце-президент групи Прогресивного Альянсу соціалістів та демократів Європарламенту Лібор Ручек.

Від Києва чекали більшого

Обговорювали найближче майбутнє українсько-європейських відносин, при тому, що останні події в Україні, в тому числі вироки екс-прем’єр-міністру Юлії Тимошенко та винесений в день конференції вирок колишньому міністру внутрішніх справ Юрію Луценку, викликали сумніви в Європі щодо щирості заяв українських посадовців про їхній намір рухатися до Європи. Про це, зокрема, заявив у комісар Фюле. “Вибіркове правосуддя, бізнес-клімат та конституційна реформа – три ключових сфери, розвиток подій в яких був гіршим, ніж очікування”, – зазначив він.

“Дозвольте мені бути чітким: потреба забезпечити демократію, права людини та верховенство права залишається в центрі Східного партнерства. Реформи в цих сферах залишаються непорушним питання, і головним для України є демонстрація її чіткої відданості цим ключовим цінностям”, – продовжив комісар.

Пан Фюле окреслив 6 основних кроків, які українська влада може зробити, щоби продемонструвати справжнє бажання демократії, а відтак і політичної асоціації з ЄС. Серед них – визнання проблем в судовій системі та її реформування, продовження реформ в забезпеченні верховенства права і, зокрема, схвалення законів про свободу зібрань та неурядові громадські організації, підготовка та проведення чесних і вільних парламентських виборів, робота над конституційною реформою із залученням опозиції, реформи у сфері управління державними фінансами для розблокування замороженої допомоги ЄС та вирішення проблем енергетичної безпеки, зокрема, проведення переговорів з Росією, але лише в такий спосіб, щоб результат переговорів не суперечив зобов’язанням України, взятим при приєднанні до Енергетичного співтовариства.

Найбільшою новиною конференції стала заява комісара Фюле про можливість підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС вже восени цього року.

“Що стосується підписання, я думаю, це може бути восени. Певні країни-члени, очевидно, скажуть, щоб після виборів”, – сказав він.

При цьому, парафування документа очікується вже до кінця березня. Комісар особливо наголосив на тому, що затримка з парафуванням пояснюється виключно технічними процедурами юридичної звірки та вичитування тексту. Те саме стосуватиметься і підготовки угоди до підписання, адже це вимагатиме її перекладу на офіційні мови ЄС. “Підписання угоди восени – це не результат політичної гри”, – наголосив пан Фюле.

Україна хоче “перезавантаження”

Висловлені комісаром поради не можна назвати абсолютно новими чи маловідомими, як для української влади, так і для всіх, хто уважно за розвитком двосторонніх відносин, тоді як виступи Андрія Клюєва та Валерія Хорошковського, чи не вперше за останні кілька років в рамках схожих конференцій, склали враження, що їхні промови готувалися… в Єврокомісії. Принаймні, за своєю риторикою українські урядовці практично не відрізнялися від європейських колег.

Так, новопризначений перший віце-прем’єр заявив про необхідність швидкого повернення до правильного шляху у двосторонніх відносинах і навіть висловився за їх перезавантаження. Пан Хорошковський зазначив, що, можливо, останнім часом Україна здійснила певні помилки, однак на них потрібно вчитися, формувати нову програму та рухатися далі вперед.

Секретар РНБО у свою чергу виступив із розлогою стратегічною промовою. За словами пана Клюєва, європейська інтеграція залишається стратегічним вибором України, в тому числі з точки зору безпеки. Він зазначив, що питанням “номер один” залишається проведення демократичних та чесних парламентських виборів.

“Керівництво країни має твердий намір забезпечити чесне проведення цих виборів”, – сказав він. Другим і третім за важливістю питаннями він назвав конституційну та судову реформу, визнавши, що справа колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко негативно сприймається в Європі. Відповідаючи на запитання, що саме перешкоджає декриміналізацїї статей 364 та 365 Кримінального кодексу, за якими в Україні засуджують членів уряду Тимошенко, пан Клюєв сказав, що поки немає єдності в більшості. За його словами, “деякі політичні сили” зі складу парламентської коаліції кажуть, якщо декриміналізація розглядатиметься, “то постане питання про вихід з коаліції”.

Андрій Клюєв також пообіцяв швидке виконання Києвом останніх передумов для завершення першого етапу реалізації Плану дій з лібералізації візового режиму і, зокрема, схвалення нового закону про біометричні паспорти та законодавче закріплення створення спеціального антикорупційного бюро.

Говорив секретар РНБО і про газ. Він, зокрема, наголосив на важливості співпраці з ЄС в сфері енергетичної безпеки, а також на тому, що всі розмови про ненадійність української газотранспортної системи не відповідають дійсності. При цьому пан Клюєв окремо зупинився на останніх заявах з Москви щодо нібито несанкціонованого відбору Києвом газу з транзитної труби під час аномально холодної погоди на початку лютого.

“Те, що були невеликі спекуляції з приводу того, що Україна відбирає газ, який іде в Європу, ну це, легко сказано, неправда. Україна навіть запропонувала Росії та ЄС віддати частину свого газу зі сховищ для того, щоб збільшити постачання газу в Європу”, – сказав він.

Ділом, а не словом

Проєвропейська риторика, з якою виступили на конференції секретар РНБО та перший віце-прем’єр, очевидно, змусила Бориса Тарасюка, який наголосив, що виступає, не як голова парламентського комітету, а як представник опозиції, закликати владу перейти до дій.

“Якщо українська влада відверта в намірі продовжувати євроінтеграційну політику, тоді вона має абсолютно змінити свою політику на практиці всередині країни”, – сказав він.

Один з високопосадових європейських дипломатів по завершенню конференції в розмові з кореспондентом BBC також висловив певний подив тим, що почув від представників офіційного Києва. “Відверто кажучи, я очікував на більш жорстку дискусію”, – зазначив співрозмовник. Разом з тим, він додав, що “не дуже” вірить у щирість промовленого. “Побачимо, якими будуть конкретні дії”, – сказав дипломат.

Не обійшлося на конференції і без казусу. Так, у своїй промові секретар РНБО Андрій Клюєв, говорячи про співпрацю з Митним союзом чітко вимовив: “Хочу ще раз підтвердити намір розвивати співробітництво з Митним союзом у форматі “3+1″. Такий формат НЕ виключає повноправного членства нашої держави в цьому об’єднанні”. Однак, вже після завершення конференції одразу кілька людей, близьких до нього, зазначили, що частка “Не” була просто обмовкою Андрія Клюєва.