Curiosity, успішно приземлений, став науковою лабораторією планети Марс

Агентство з досліджень космосу США здійcнило успішну посадку мобільного робота Curiosity на поверхню Марсу. Марсохід, який важить близько однієї тонни, опинився в плановій точці посадки в глибокому кратері на екваторі “червоної планети”. Він збиратиме інформацію, яка може суттєво розширити знання про можливість існування форм життя на Марсі.

Сигнал про те, що мобільний апарат вже на поверхні, НАСА отримало через свій супутник “Одіссей”. Наземна команда НАСА в пункті керування польотом на довгоочікуване повідомлення відреагувала вибухом радісних вигуків. За два роки роботи на Марсі самохідний апарат “К’юріосіті” повинен подолати десятки кілометрів, а радіосигнали з нього будуть доходити за 13 хвилин, що пояснюється великою відстанню до четвертої планети Сонячної системи.

Фахівці НАСА вже отримали перше чорно-біле зображення з поверхні Червоної планети. Кольорові знімки Марса, зроблені космічним апаратом, мають надійти до Центру управління в найближчі дні. Величезна відстань між Марсом і Землею означає, що сигнали доходять до адресатів з 13-хвилинним запізненням. А це означає, що зв’язок у режимі реального часу неможливий.

Посадка космічного апарата здійснювалася в автоматичному режимі, без втручання фахівців НАСА. При розробці системи безпеки посадки НАСА була змушена відмовитися від надувних подушок безпеки, які б пом’якшили удар об поверхню планети. Цей метод був з великим успіхом використаний при посадках трьох попередніх марсоходів – “Соджорнер”, “Спірит” і “Оппорт’юніті”.

Але “К’юріосіті” важить майже тонну і заважкий, щоб здійснити посадку на надувні подушки. Тому місія розробила спеціальний кран, який, зависнув над поверхнею Марса за допомогою ракетних двигунів, спустивши марсохід на поверхню планети. Для посадки обрали кратер Гейла діаметром більше 150 кілометрів. Кратер розташований у такому місці планети, де зараз закінчується зима й починається весна.

“К’юріосіті”: наукова лабораторія Марса

 

Нові фото з Марса передав Марсохід “К’юріосіті”

Завдання місії – визначити, чи на Марсі будь-коли були умови для підтримання життя.
Ці дані допоможуть визначити – чи був колись Марс придатний для життя, і чи є на ньому місця, придатні для життя, зараз.
Проект коштував 2,5 млрд доларів і розрахований на роботу апарата протягом двох земних років.
Ізотопні електрогенератори на основі плутонію будуть постачати марсохід енергією протягом 14 років.
Наукове навантаження вагою 75 кг у 10 разів перевищує навантаження ранніх марсоходів.
Серед приладів – маніпулятор, забезпечений набором дрилів, щіток і захоплень для відбору, сортування і просіювання зразків гірських порід.
Спектрометри та інші прилади повинні аналізувати зібрані зразки порід на наявність у них органічних речовин.

У цю пору року вітри можуть здіймати величезні хмари пилу. Велику пилову бурю зафіксували минулого тижня на відстані близько 1000 км від передбачуваного місця посадки. Однак, як свідчить перший знімок, на Марсі доволі тиха погода.

Найскладніший марсохід”

К’юріосіті” – також відомий як Mars Science Laboratory (Наукова лабораторія досліджень Марса, MSL) – це найбільший і найскладніший марсохід в історії освоєння Червоної планети. Марсохід повинен пропрацювати на Марсі 687 земних днів – рівно рік за марсіанським літочисленням.

Як повідомив кореспондент ВВС з питань науки Джонатан Еймос, марсохід розміром з невеликий автомобіль буде збирати зразки ґрунту та атмосфери. Вивчивши ці зразки, вчені сподіваються знайти відповідь на питання про те, чи можливе життя на Марсі.

“К’юріосіті” – представник третього покоління марсоходів, виготовлених НАСА, і його запуск називають однією з найбільш амбітних місій в історії освоєння космосу.

На борту “К’юріосіті” знаходиться велика кількість складної апаратури та інструментів, за допомогою яких фахівці спробують зрозуміти, чи є або чи був коли-небудь Марс придатним для життя. Історично склалося так, що більшість космічних місій на Марс завершилися поразкою (24 проти 15 успішних), однак останнім часом американці досягли значних успіхів в освоєнні Червоної планети: шість успішних посадок і лише дві невдачі.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.