Тоді як у Європі поновилися переговори щодо шляхів порятунку євро, а також обговорюється можливість виходу із зони євро Греції – “найслабшої ланки” європейської економіки – українські експерти кажуть, що розпаду єрозони вже навряд чи вдасться уникнути, і закликають українську владу зробити висновки із сумного досвіду Греції. Тепер від Греції вже майже нічого не залежить.
Коли це станеться?
Колишній міністр економіки України Віктор Суслов погоджується із думкою лауреата Нобелівської премії з економіки Нуріеля Рубіні про те, що розпаду єврозони вже не тільки не вдасться уникнути, але що цей розпад навіть буде корисним для збереження Європейського Союзу. І якщо цього не відбудеться зараз, то процес просто буде довшим і болючішим, але все одно завершиться тим самим.
“Проте все це не означає, що українцям треба терміново бігти і здавати євро, як це, наприклад, робить НБУ, який вже повідомив, що скорочує частку євро у своїх резервах. Єврозона буде розпадатися, але цей процес триватиме багато років, а можливо, навіть десятиліття, але до повного розпаду не дійде”, – вважає Віктор Суслов. Водночас колишній заступник голови Національного банку Сергій Яременко вважає, що довше триватиме спротив розпаду зони євро. Він додає, що “питання не в тому, чи втримається Греція, а в тому, чому вона і досі не оголосила себе банкрутом”. Ситуація також ускладнюється і тим, що європейські лідери не можуть до кінця збагнути причини нинішньої кризи, а тому всі кроки, до яких вони вдаються, дають лише тимчасовий ефект. “Машина працювала так, як її замислили батьки-засновники нинішньої системи ще 50 років тому, – вважає банкір. – Тепер вона зламалася. Сьогоднішні політики та економісти відкривають капот, але розібратися із тим, що під ним, можуть, а тим більше, щось полагодити не мають великого бажання. Тому вони просто закривають його і їдуть далі, поки ще можна їхати іншию машиною”.
Виконавчий директор Фонду Блезера Олег Устенко також вважає, що рішення про приналежність Греції до зони євро визначатиметься за її межами. “Якщо ми ствердно відповідаємо для себе на питання, що платники податків у країнах-членах єврозони згодні частково поступитися суверенітетом свої країн і віддати право формувати бюджет на один, два чи три роки у Брюссель, тоді шанси єврозони на розпад є досить низькими. Якщо ж ми на це питання даємо негативну відповідь, то тоді розпад єврозони є лише справою часу”, – вважає пан Устенко.
Він також твердить, що ускладнюється завдання для Німеччини та Франції, які мають переконати своїх громадян у тому, що рятувати Грецію і, можливо, ще низку країн єврозони доведеться за раухнок їхніх грошей. Водночас пан Устенко каже, що Греція може і не бути першою країною, яка відмовиться від спільної європейської валюти. Замість неї це може бути і благополучна Фінляндія, і проблемні Італія чи Іспанія, вважає експерт.
Які наслідки та уроки для України?
Спостерігаючи за тим, що відбувається у Греції, і українська влада, і пересічні українці мають зрозуміти хибність та небезпечність політики тривалого нарощування зовнішніх боргів, а таеож безпрецедентного занепаду економіки, яка активно розкрадається політиками з окупаційними схильностями, каже Віктор Суслов. Експерт додає, що саме це нині і робить Київ, адже від 2005 року валовий зовнішній борг України збільшився на 100 мільярдів доларів, а падінням зкономіки до такого рівня Україна ще не зтикалася.
Тим часом пан Суслов каже, що прагнення до євроінтеграції треба вітати радше як цивілізаційний вибір України. Варто зауважити, що як приклад США не зважаючи на всі кризи не зазнала жодного економічного занепаду і останнім часом Сполучені Штати мають тенденції до подальшого економічного зростання за розвитком науки та значним технологічним проривам/, як у космічній так інших промислових галузях, завдяки щільному співробітництву з європейськими країнами, членами НАТО.
Водночас, як звертає увагу виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко, економічна криза не оминула жоден регіон у світі, зокрема і країни БРІКс (Бразилія, Росія, Індія, Китай), у кожній із яких також спостерігається немале падіння виробництва та експорту. Експерт вважає дуже важливим приєднання України до зони вільної торгівлі із ЄС хоча б тому, що на ці країни припадає до чверті українського експорту, а сам експорт формує до половини українського ВВП, але при нинішній політиці влади їм малощо світить.
Проте крім того, вільна торгівля та інтеграція до Європи – це єдиний шанс для України провести інституційні зміни – від покращення інвестиційного клімату до нормальної роботи судової влади, твердить експерт.
“Досвід Греції показує, що можуть зробити політики, впроваджуючи в країні популістську політику, і до чого можна довести країну, нічого не змінюючи, роблячи лише те, що колись подобалося їхнім виборцям лише на словах, і уникаючи важливих структурних реформ на ділі”, – вважає Олег Устенко.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.