Існуюча закономірність: чим радикальніший політичний діяч, тим більше багаточисельними і злістно-брехливими робляться різноманітні міфи, що створюються довкола нього противниками. До великої кількості таких мифів належить і совітський наклеп “легенда про погромника Махно”. Понад усе, війско отамана Нестора Махна було по справжньому інтернаціональним. Більшість, звичайно, складали українці, але було досить і руских, греків, грузинів, юдеїв і багато інших.
Практично махнівці зовсім не цікавилися ні своєю, ні іншою національністю чи релігією. Найголовнішим у них вважалося і шанувалися праця і свобода, що є основоположними ідеями анархізму. Ці ідеї притягали до себе багатьох революційно налаштованих юдеїв. Вони прибували у ставку батька Махна у Гуляй-Поле після відбування каторжних робіт за политичні переконання.
Багато юдеїв поверталися з емиграції Европи та Америки. Маючи солідний досвід революційної боротьби, декотрі юдеї ставали соратниками отамана Махно. До прикладу, помічником голови вищого органу цього руху – районного Гуляйпільської революційної ради був пан Коган, якого потім було захоплено у лазареті і убито деникінцями.
Лев 3иньковський очолював армійську контррозвідку, був комендантом особого кавалерійського полку і, виходячи з його біографії, нічого спільного не мав з кінообразом Льови Задова, який було створено офіційною більшовитською пропагандою з метою компроментації махновського руху. За походженням пан Зиньковский був юдеєм – робітником. Ще до революції він відбув 10-річну каторгу. Участь у махновщині зробило його легендарною осбистістю.
Сподіваюся, читачі ще будуть мати можливість познайомитися з дуже цікавими фактами з життя та діяльності Л.Зиньковського. А поки поговоримо про інших.
Олена Келлер. Секретарка культпросвітвідділу армії. Учасниця професійного руху у США. Працівниця та одна з організаторів і членкиня секретаріату конфедерації “Набат”.
Йосиф Емігрант (Гетман). Член культпросвітвідділу армії. Робітник. Активний учасник анархістського руху в Україні. Один з організаторів і член секретаріату конфедерації “Набат”.
Яков Алий (Суховольський). Член культпросвітвідділу армії. Робітник. Політкаторжанин. Один з з організаторів і член секретаріату конфедерації “Набат”.
По суті, робітники культпросвіти армії були свего роду політичними комісарами, що відповідали за виховну роботу серед повстанців. Більшість з них загинуло під час громадянської війни у період чисток. І тільки декотрі встигли емігрувати.
В армії махновців були юдейські підрозділи – так само це було і в ОУН УПА. Найбільш відомий юдейський підрозділ у Батька Махна – це була артилерійська батарея Шнейдера, що мала еврейську напівроту прикриття. У червні 1919 року, захищаючи Гуляй-Поле від деникинців, всі вони воювали до кінця, до станнього…
Розуміючи, що значна частина селянського населення під впливом російського імперіалізму її було заражено антисемітизмом, Пан Махно вів з цим безпощадну боротьбу, застосовуючи методи, присущі періоду громадянської війни.
У лютому 1919 року Нестор Махно запропонував всім юдейським колоніям створити загони самооборони. При цьому Нестор Іванович виділив необхідну зброю і боєкомплекти. Водночас вимагав культпросвітвідділу армії і всіх командирів посилити роз’яснювальну роботу серед населення.
З учасниками еврейських погромів Батько Махно розправлявся швидко і безпощадно. Так само, за словами об’єктивних істориків поводив себе у Києві Симон Петлюра. Коли у травні 1919 року отаман Григор’єв вчинив у Елисаветграді жахливий погром, Нестор Іванович прилюдно заявив: “Такі негідники, як Григор’єв, ганьблять всіх повстанців України, незважаючи на те, що він москаль. Їм не має бути місця в рядах чесних трудівників-революціонерів”. І надвв наказ на розстріл Григор’єва разом з його штабом.
Юдейське населення Гуляй-Поля, Олександровська, Бердянська, Маріуполя, всі землеробні єврейські колонії, розташовані у зоні дій махновського війска, надійно тим військом захищалися і протягом років громадянської війни ці люди постраждали значно меньше, ніж у інщих районах України.
Збереглися книги, що розпровсюджували махновці – брошури, заклики, листівки, присвячені боротьбі з антисемітизмом. У тому ж травні 1919 року, звертаючись до робітників, селян і повстанців, Батько Махно, у особисто підписаному заклику, повідомив: “Ваш революційний обов’язок – пресікти в корні будь яку національну травлю і безпощадно розправлятися зі всіма винуватцями жидівських погромів…”. Юдеї Гуляй-Поля також надавали батькові немалі послуги. Відомим є випадок, коли у 1918 році, добираючись з Москви в Украіну, Нестор Махно ледве не загинув, потрапивши в руки до німців з валізою анархічної літератури. Щоб його звільнити, гуляйпільський юдей заплатив багато грошей. У наслідок чого Нестор Іванович знайшов можливість лобре віддячитися своєму рятівникові.
У загалі, Махно як людина і керівник повстанського руху був зовсім не таким, яким його намагалися змальовувати більшовики. Його життя дивно нагадувало життя самих цікавих пролюдяних героїв. пригодницьких романів. Але масована компроментація зробила свою справу…
І нічого дивного нема у тому, що поховано Нестора Івановича Махна було у колумбарії цвинтаря Пер-Лашез як революціонера і борця за справжні, а не фальшиві совітські, інтернаціональні інтереси трудівників. І напевно, є щось закономірне у тому, що його похоровано у столиці європейської свободи, а не на його батьківщині, де добра пам’ять про нього живе тільки у народі, а офиційна пропаганда і червоної, і нинішньої голубої влади України змикається з більшовитською і білогвардійською пресою.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.