У березні 1919 року. С.М. Будьонний очолив Четверту кавалерійску дивізію, а у червні 1919 року — кінний корпус, котрий у листопаді 1919 було переведено у Першу Кінну армію. Армія відрізнялася неслабою боєздатністю, але низькою дисципліною, бійці мародерствували, ними було широко росповсюджено погроми на основі антисемітизму.
Нарком з військових та морських справ Лейба Троцький визнавав, що, віддаючи наказ Будьонному, не знав, чи буде армія виконувати його накази, чи поверне зброю проти комуністів. Членом “Реввоенсовета” (комісаром) при свавільному командирі було призначино Климента Єфремовича Ворошилова, а Семен Михайлович Будьонний вступив у РКП(б).
Переслідував білих під час рейду К. К. Мамонтова, під його командуванням кінний корпус у жовтні-листопаді 1919 року прорвав фронт Антона Денікіна під Воронежем і Касторною (після чого і було прийнято рішення про утворення Першої Кінної армії).
Під час совітсько-польскої війни Першая Кінна армія 5-6 червня прорвала фронт під Житомиром і потім успішно наступала до Львова у складі Південно-Західного фронту. Зав’язнувши у боях під Львовом, Перша Кінна не змогла надати своєчасної підтримки Західному фронту під час контрнаступу поляків. Коли Польща рушила на Західну Україну – запізнілий удар Будьонного на Замосці вже не зміг змінити ситуацію, що викликало звинувачення з боку командуючого західним фронтом М. Н. Тухачевського у тому, що його поразку було викликано помилками командування Південно-Західного фронту і особисто товариша Будьоного.
Коли 1-ша Кінна дійшла до передмісття Варшави і зупинилася на берегу Вісли, через добу після ночівлі, вся ця армія просто зникла вирушивши на схід в сторону Львова. Досі у поляків, котрі готувалися до оборони під командуванням генерала Пілсудського, є прислів’я CUD nad Wislou(Чудо над Віслою). Після цього “тов.” Будьоний покинув свою армію і з кількома офіцерами штабу опинився у Москві. Коли армія просувалась через західну Україну вона отримала досить багато людських втрат через бойові дії з армією УГА(Українська Галицька Армія).
Коли ще від будьонівської арміїї залишився кавалерійській полк під командуванням молодого командира Лєтунова у передмісті Львова між селами Зубра та Сихів весь полк повністю загинув разом з командиром. Після чого фактично 1-шої кінної вже не стало.
Ці втрати створили конфлікт і зробили противниками Тухачевського і Будьонного противниками до 1930-х років. Перша Кінна діяла також проти Н. І. Махна і у Закавказзі. У жовтні 1923 цю армію, людей якої вже не бкло, на папері расформували.
На фото единий снаряд, котрий у львіському костьолі Святої Ельжбети не розірвався і застряг у стені. Він як меморіальна дошка і досі стирчить.
Олександр Могілевський м. Кьольн, для РП, після візиту до Львова.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.