За повідомленням засобів інформації, 30 депутатів Кнесету держави Ізраїль надіслали листа до президента Європарламенту Мартина Шульца, де висловлюють стурбованість “наклепами та погрозами членів ВО Свобода на адресу єврейського і російського населення України”.
“Ці люди (члени ВО “Свобода”, – Ред.) дістають натхнення від своїх нацистських попередників і відверто уславлюють убивць-бузувірів із українських дивізій СС”, – говориться у листі.
Члени ізраїльського парламенту здивовані тим, що зі Свободою активно співпрацює українська опозиція. “На наш подив, ця партія аж геть не перебуває в ізоляції: дві найпотужніші опозиційні партії активно співпрацюють із нею. Вони не лише не заперечують проти заяв своїх партнерів екстремістів, а й самі почали грішити публічним славослів’ям на адресу нацистських злочинців”, – говориться у зверненні.
Збирання підписів депутатів організоване з ініціативи громадських діячів Авігдора Ескіна та Давида Едельмана.
До Кнесету входить 120 депутатів. У квітні цього року заступник міністра закордонних справ Ізраїлю Зеєв Елькін висловив “занепокоєння” “деякими проявами антисемітизму в Україні”.
 |
| Міхаель Ґольденберг Голова НРІ Дім Давида |
На прохання Рух-Прес подію прокоментував Голова Народного руху Ізраїлю Міхаель Ґольденберг.
Зокрема, пан Ґольденберг зазначив: “Вочевидь, 30 депутатів ізраїльського Кнесету, які організували лист до Європарламенту, вже виконали всі роботи з вирішення внутрішньо-ізраїльських проблем середнього класу, відреагували на зростання цін, інфляцію, дикі податки, на терор арабів на дорогах Ізраїлю з метанням каміння і пляшок із бензином (за часів Другої Світової такою “пляшкою Молотова” підпалювали танки, чи не так? І за це давали медаль. А в Ізраїлі громадянам не дозволяється стріляти в цих бандитів на ураження). То що, коли підлітки й діти? Просто ми занадто співчутливі до чужої біди, аж так, що не бажаємо під власним носом бачити власну трагедію.
Тому ніхто з них (депутатів Кнесету, які підписали листа, – Ред.) не помітив, що радикально налаштовані арабські депутати Кнесету сміють збиткуватися з ізраїльських прапора і гімну. І вже пройшов у першому читанні закон мадам Кальдерон з темою “Єврейська чи демократична держава?!”. Для депутатів Кнесету, як і для громадськості, це важливіше, ніж поява національної партії в Україні. Вони (національна партія в Україні, – Ред.) не пхаються у питання Ізраїлю. І ми не маємо права пхатися у їхні питання. А якщо там когось душить “праведний гнів”, і вони як євреї мають власну думку (!!!), то нехай приїздять на Землю Обітовану. А не хочуть, – то хай стулять писка і не заважають людям будувати свою країну. Ніхто з цих “євреїв” не був ні “дисидентом”, ні “сіоністом” за часів СРСР і не знає, що ті євреї сиділи за політичними статтями, відбували терміни 5-9 років, вижили в таборах завдяки підтримці “українських націоналістів”! І це вже історичний факт.
Україні самій визначати свій шлях у цьому світі, й не пхайтеся під колеса транспорту, що швидко рухається. І взагалі – яка нісенітниця – скаржитися до ЄС, тим, хто найбільше від цього постраждав? Чи у вас, панове депутати Кнесету, немає конкретних справ, і вам хочеться відзначитися як політичним борцям із антисемітизмом? То візьміть ганчірки, щітки, рукавиці й власноруч зітріть антисемітські написи на стінах єрусалимських монастирів і храмів. І, може, зрозумієте, що ви створені не для цієї роботи”.
Кілька міркувань, що їх варто, на нашу думку, додати до емоційного коментаря пана Ґольденберга.
Йдеться про дивну, як на перший погляд, синхронізацію в часі, здавалося би, абсолютно різних подій. Тут ось парламентарії ізраїльського Кнесету звертаються до Європарламенту щодо нібито антисемітської діяльності однієї з далеко не найвпливовіших, хоч і парламентських, партій в Україні. І тут-таки в Україні парламентська фракція партії влади – сиріч Партії регіонів – разом зі своїми підбріхувачами з фракції Компартії , загалом 148 особин – звертаються до Сейму Республіки Польща з вимогою визнати Волинську трагедію… геноцидом України проти польського народу. Зауважмо, ті самі політичні сили, які зі штанів стрибали, наполягаючи, аби євроспільнота не визнавала геноцидом Голодомор в Україні 1932-33р.р., коли від масового голоду, організованого радянською владою, загинуло понад 7 мільйонів українців.
Якщо ви скажете, що ці регіон-комунiсти – запроданці, прислужники чужих геополітичних інтересів тощо – ви будете хоч і прямолінійні, проте по суті праві. Це й так зрозуміло і з грандіозного “покращення”, і з того, як “строят Україну” по-межигірськи, й як захищають громадян по-врадіївськи. Я трохи про інше. Про чітку скоординованість, а значить, стратегічну продуманість дій , які втілює “п’ята колона” всередині України.
Невеличкий відступ: згідно з інформацією, розташованою на сайті Верховної Ради, співголовою групи з міжпарламентських зв’язків України з державою Ізраїль є Фельдман О.Б., член фракції Партії регіонів. Водночас Вікіпедія повідомляє, що пан Фельдман є головою “Українського єврейського комітету” – “впливової неурядової організації, до складу якої входять українські політики і бізнесмени, діяльність яких скерована на зміцнення українсько-ізраїльської дружби, захист прав євреїв на Україні та допомогу Ізраїлю за рахунок України”. Ця нехитра цитата явно потребує додаткових тлумачень. Скажімо, що таке “захист прав євреїв на Україні”. Яких саме прав позбавлені євреї в Україні, й якщо позбавлені, то ким, оскільки п.Фельдман сам належить до партії влади? Ще цікавіше – що таке “допомога Ізраїлю за рахунок України”? Чи є ця допомога офіційною, держава-державі, чи група небідних осіб з України фінансує певні кола в Ізраїлі, котрі, відповідно, виконують певні доручення?
Та повернімося до наших заявників. Зрозуміло, що напередодні (а 2013-й рік, то вже, у політичному вимірі, практично переддень) президентських виборів-2015 помалу, а то й не помалу, втілюються ті чи інші стратегії, скеровані на “всенародну підтримку” донецької сім’ї. Електорат Сходу та Півдня дедалі менше прагне з глибин своїх злиднів підтримувати “залізного хазяїна” Межигір’я. Стимулювати електорат за допомогою чергових соцініціатив не випадає – самим мало. Отже, пропонується апробований спосіб – консолідування “лохторату” шляхом нацьковування “жителів Донбасу” на “бандерівців-західняків”. А позаяк тема вже досить заяложена – “Партія донів” її не раз експлуатувала, починаючи з 2004-го, і дедалі неуспішніше – “жителям Донбасу” та околиць пропонується осучаснений варіант. Мовляв, дивіться, це ж не ми, це “світова спільнота” обурюється “бандерівцями-західняками”: от і єврейські товариші занепокоєні…
Дитині зрозуміло, що “звернення 30” – типове передвиборче замовлення. Але чи тільки передвиборче? Чи не йдеться – не багато- не мало – про намагання нинішньої влади розвернути на 180 градусів зовнішньополітичний вектор України? Та ще й не своїми грайливими рученятами, а руками самого Євросоюзу? Ми, мовляв, так хочемо до Європи, а Європа бачить, що у нас тут “нацисти”, “фашисти” розквітають буйним цвітом – і сама нас не хоче? І в цьому контексті перестає виглядати дивною згадана вже синхронність “звернення 30” з ізраїльских далечей із зверненням 148 негідників, які мають нахабство називати себе українськими парламентаріями, до польського Сейму з пропозицією ухвалити рішення проти держави Україна.
Насправді, від тлумачення Волинської трагедії може залежати підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Досі Польща, яка є однією з найвпливовіших держав у ЄС, активно підтримує Україну в питанні підписання Угоди. Більше того, ця підтримка може стати вирішальною. Українська влада, підштовхуючи Польщу до ухвалення рішень, які працюють проти України як держави, а отже, суттєво погіршать українсько-польські відносини, намагається протидіяти підписанню Угоди. В цьому сенсі звернення фракцій Партії регіонів (Янукович) та Компартії (Симоненко) до Сейму Республіки Польща з проханням визнати трагедію на Волині 1943р. «геноцидом проти польського народу» є неспростовним свідченням справжніх намірів “української” влади.
Сейм такого рішення не ухвалив, а польські депутати назвали «скандалом» ситуацію, коли українські парламентарії вимагають антиукраїнського рішення. З рапортом господарям-сусідам про виконане завдання “п’ятій колоні” доведеться почекати. А от українцям є сенс вимагати (і то по-справжньому, а не на бутафорських мітингах) дострокових виборів Верховної Ради , де “засідають” щонайменше 148 осіб, чиї дії підпадають під кваліфікацію “державна зрада”.
Насамкінець – іще один коротенький відступ. У фільмі “Одного разу в Одесі” є такий епізод: євреї разом з українцями дають відсіч погромникам, що в косоворотках, озброєні іконами, дрючками та гаслом “Бєй жидов, спасай Расєю!” сунуть на єврейські вулиці. Дуже повчальний епізод.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.