Фестиваль українскої культури в Ізраїлі

“Коли ти, як редактор маєш бажання користуватися такими повідомленнями, то їх варто використовувати для політичних заяв. Подумай, Дмитре над цим повідомленням та опублікуй”-, про це повідомив відомий публіцист Ізраїлю та позаштатний співробітник РП Міхаель Ґольденберг.

27 серпня о 19:30 у концертному залі Викс інституту ім. Вайцмана у Реховоті відбудеться Гала-концерт Третього фестиваля української культури у Ізраїлі.

Фестиваль организовано Всеізраїльським об’єднанням вихідців з Україны за підтримки Міністерства культури Ізраїля, Амбасади України в Ізраїлі і при підтримці Коаліції Рука Допомоги Ізраилю – Глобальний Форум, Міжнародних Авіаліній України і муніципалітету міста Реховота, поблизу м. Тель-Авів.

У Гала-концерті фестивалю приймуть участь майстри Ізраїльської сцени- Олена Кареліна, Анатолій Лайн, фольк-група Тапуах бедваш, шоу-балет «Саботаж», Юлія та Алекс Мишак, танцювальні коллективи, а також гості з Україн: легендарна львівська «Пиккардийская терція», віртуоз-мульті-інструменталіст Мирон Блошичак та заслуженный артист України, соліст львівського оперного театру Олег Лихач.

У програмі калейдоскоп запалювальної музики, пісень і танців: лиричні та жартівливі народні пісні, які передають колорит українскої слободки та єврейського містечка, містичні та романтичні образи українського фольклору, надзвичайний звук етнічних інструментів і сучасні ритми.

При лобіюванні концертного залу експонується виставка художньої фотографії і твори ізраїльских художників, вихідців з України.

Олена Джейко. Арт – директор фестивалю.

Від редакції РП:

Davidhous

За повідомленнями РП, українсько-ізраїльськи інформаціїні партнери РУХ ПРЕС та Радіо “ДІМ ДАВИДА”, яке є представником народно-національного руху Ізраїлю, керівники цього НРІ не одноразово брали приклад з покійного керівника НРУ В’ячеслава Чорновола, який разом з нинішнім редактором РП Дмитром Басілія 15 років тому заснували колишнє партійне Інтернет-видання НРУ РУХ ПРЕС. Після загибелі пана Чорновола РП стало незалежним та позапартійним інтернет-виданням. Як повідомляв відомий письменник Міхаель Хефіц, В’ячеслав Максимович був совєтським політзеком-десидентом, який приятелював з жидівсько-совєтськими десидентами. Коли він очолював НРУ у Києві, міністр Ізраїлю та совєтський десидент Анатолій Щаранський, прибуваючи з Ізраїлю до Києва завжди зустрічався з паном Чорноволом, як з другом та паном Кучмою як з президентом України. Адже НРІ та НРУ це як братні патріотичні організації.

Радіо Дім Давида під час інтерв’ю з редактором РП проводило музичні паузи з піснями ОУН УПА “Лента за лентою” та з піснями львівського батяра №1 Віктора Морозова, який більше 10 років після Львова живе у Вашингтоні, де, весь час, займається композиторсько-виконавчою діяльністю львівських “батярувок” – пісень, перекладених з польської на українську львівську ґвару.

Пан Морозов за львівськими традиціями завжди був семітом та юдофілом, спростовуючи совєтське прислів’я: “Еслі в кранє нєт вади значіт випілі жиди!…”. У пісні ТО БУЛО ТАК ДАВНО є слова з повним запереченням принципу совітів-москалів «Бей Жидов спасай Расею!» – це заперечувалося такими словами: “…Коли на жидівський ще жили жиди…, а в крані ніколи не бракло води!”. Це звучало про місто Львів поки до нього за допомогою Гітлера у 1939 році не увірвалися “Сов’єтскіє усвубудителі”(так називали їх у Львові), які повністю звільнили Львів від від жидів, поляків та українців – для проживання руско-єврейських комуністів та МГБістів у найкращих хатах і квартирах Львова. Після 1944 року “тувариш Сталін”(так називали його у Львові) тими самими – “рускімі комуністамі та рускімі-євреямі, але не жидами” – дедалі більше заселював Львів, відправляючи багато десятків тисяч Львів’ян у товарних вагонах до Сибірсько-Чукотських ГУЛАГів.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.