Українські історики вважають, що в Україні розпад СРСР викладають коректно. Однак, на думку педагогів, підручники повинні приділяти більше уваги цьому “важливому періодові в українській історії”.Темі розпаду СРСР у російських шкільних підручниках, на думку істориків, приділено достатньо уваги. Однак зміст викладеного у певних посібниках матеріалу викликає суперечки справедливості історії.
Події другої половини 1991 року – від путчу 19 серпня до остаточного розпаду Радянського Союзу 25 грудня – висвітлюються відразу в двох підручниках історії для випускного 11-го класу української середньої школи. У “Всесвітній історії 1939-1998 років” подіям серпневого путчу в Москві відведено не більше однієї сторінки. “Народ не підтримав путчистів, – пишуть автори підручника. – На заклик Бориса Єльцина вже до вечора 19 серпня біля Білого дому в Росії зібралися тисячі людей, серед яких переважала молодь. 20 серпня в більшості міст Росії та інших республіках пройшли мітинги і демонстрації протесту. 21 серпня організатори путчу, усвідомивши, що більшість населення їх не підтримує, припинили виступ “.
Вчителька історії київської школи № 55 Лариса Запольська вважає, що цього недостатньо, бракує жвавості викладу. Аналогічні претензії висловлювалися педагогами і в ході круглого столу “Викладання больових точок історії України ХХ століття в школах” у травні 2013 року в Інституті історії України.
Забуті імена
Позитивну оцінку Лариси Запольської заслужила “Історія України” для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Як сказала пані Запольська у цьому підручнику названі причини розпаду СРСР і серпневого перевороту, представлені документи і думки тодішнього партійного керівництва Української РСР, а також майбутнього першого президента України Леоніда Кравчука. У підручнику це описано так: “Вранці 19 серпня командувач сухопутними військами СРСР генерал Варенніков разом з групою військових з’явився в Києві. Заручившись підтримкою першого секретаря ЦК КП України Гуренка, він попередив українських державних керівників, що невиконання наказів ГКЧП (ДКНС) призведе до запровадження в Україні надзвичайного стану. Українське керівництво зайняло обережну позицію. Керівництво компартії стало на бік заколотників”.
Лариса Запольська вважає, що в “Історії України” події в дні путчу описані досить детально, так само, як і негативна реакція на путч у різних областях України. “Чого там бракує, так це прізвищ усіх членів ГКЧП і імен лідерів української опозиції”, – сказала панi Запольська.
Розпад СРСР у російських шкільних підручниках
У Росії є майже півтора десятка рекомендованих міністерством освіти підручників із новітньої історії, до котрої належить і період розпаду СРСР у 1991 році. Ця тема висвітлена в усіх підручниках приблизно в однаковому об’ємі – на чотирьох-п’яти сторінках тексту. При цьому в середньому підручник з історії Росії для 11 класу має близько 350 сторінок. У порівнянні з іншими темами, зокрема Жовтневої революції 1917 року або історії створення СРСР, розпаду держави автори підручників приділяють набагато менше уваги. “Період у вітчизняній історії, котрий передував розпаду СРСР, як і самі події 1991 року висвітлюються у підручниках доводі скупо”, – вважає доктор історичних наук, вчений секретар Інституту російської історії РАН та автор кількох підручників з історії для середньої та вищої школи Володимир Шестаков, але зовсім не по “ТАБАЧНОМУ”. За його словами, для цього є об’єктивні причини – адже до цього часу немає “фундаментальних досліджень і серйозних джерел”, котрі би стосувалися істиності цього історичного періоду.
Голова редакційної ради журналу “Викладання історії в школі” та автор підручників з історії Олександр Морозов погоджується із тим, що тема розпаду СРСР та путчу у всіх шкільних підручниках, затверджених та рекомендованих російським міністерством освіти, відображена достатньо точно. Та й оцінка подій 1991 року, за словами історика, сьогодні дається доволі виважена. Головне, на думку пана Морозова, – відсутність у шкільних навчальних посібниках однозначності трактувань.
Розпад СРСР не став “больовою точкою української історії”
Обидва ці підручники написані з україноцентричної позиції, так само як і підручники з історії для російськомовних шкіл України, зміст яких не відрізняється від оригіналів українською мовою. Доктор історичних наук, директор Інституту історії Національної академії наук України Станіслав Кульчицький пояснив це тим, що всі підручники пишуться за однією програмою, схваленою міністерством освіти. Вчений зазначив у розмові з DW, що ні розпад СРСР, ні набуття Україною незалежності не стали такою “больовою точкою української історії” як, наприклад, діяльність Української повстанської армії в роки Другої світової війни.
Пан Кульчицький вважає, що в українських шкільних підручниках події, пов’язані з розпадом СРСР, та їхні причини відображені цілком адекватно. У підручниках сказано, що парламент УРСР проголосив Декларацію про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Тобто за рік до серпневого путчу. “Але процес розпаду СРСР йшов повільно, і тільки антигорбачовський путч 19 серпня об’єднав всіх і підштовхнув Верховну Раду до ухвалення 24 серпня 1991 Акту про незалежність України”, – зазначив вчений. Таким чином, серпневий путч у Москві, на думку Кульчицького, безпосередньо відбився на історії України.
Смислові зв’язки
Київський історик, автор навчального посібника “Історія України” для широкого кола читачів Олександр Палій підтвердив думку Кульчицького про те, що серед українських істориків досягнуто консенсусу в оцінці фактів, пов’язаних із розпадом СРСР і здобуттям Україною незалежності. Водночас пан Палій незадоволений тим, як ці факти викладають школярам. “Учням слід пояснювати причини нездатності до модернізації і, як наслідок, колапсу радянської системи на таких знакових подіях, як Чорнобильська катастрофа і вторгнення радянських військ до Афганістану”, – сказав Палій. Він вважає, що для викладання історії в школі мало самих лише “сухих цифр і фактів”. Такі відомості, на думку пана Палія, повинні бути доповнені смисловими зв’язками і уроками, винесеними з історичних подій.
Як самі школярі реагують на те, що трапилося 22 роки тому? Викладач історії у випускних класах Лариса Запольська каже, що сьогодні все залежить від вчителя. “Я підкреслюю значення подій 1991 року, як переламного моменту в історії України та світу. І мені вдається цим зацікавити учнів, вони починають ставити багато додаткових питань. Але я боюся, що молоді вчителі викладатимуть цей матеріал так, як він представлений у підручниках – схематично”, – підсумувала пані Запольська.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.