Станом на сьогодні немає гарантії, що Угоду про асоціацію України з Євросоюзом буде підписано на Вільнюському саміті Східного Партнерства наприкінці листопада. Про це 1 жовтня на прес-конференції в Києві заявили експерти, що здійснюють громадський моніторинг виконання Україною вимог, необхідних для підписання Угоди. Моніторинг підтримує Міжнародний фонд “Відродження”.
“Станом на 1 жовтня 2013 року ми констатуємо певний прогрес, якого досягла Україна з моменту виходу нашого першого комплексного звіту (18 червня), по більшості з 11 критеріїв. В останні місяці значною мірою як реакція на неконструктивний тиск із боку Росії в Україні сформувався консенсус політичних еліт щодо пріоритетності виконання заходів для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Як наслідок, з’явилася позитивна тенденція, зокрема в ухваленні потрібних законодавчих змін Верховною Радою”, – сказав Олександр Сушко, український національний координатор Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.
“Утім, станом на сьогодні немає впевненості, що ця тенденція й наявні досягнення є достатніми для того, щоб гарантувати підписання Угоди в листопаді. Ситуація наразі дозволяє різні інтерпретації того, наскільки “відчутним” є наявний прогрес, чи є склянка радше напівпорожньою, чи все ж радше напівповною. У політичній дискусії зараз переважає змагання інтерпретацій, а не фактів. У кінцевому підсумку міру “відчутності” прогресу буде оцінювати інституція, що сформулювала такий критерій – Рада ЄС, яка складається з представників усіх держав-членів. З кінця вересня працює її робоча група, а вже 21 жовтня Рада ЄС розгляне питання, чи підписувати Угоду з Україною. У разі розходження в позиціях рішення ще може бути прийнято на наступному засіданні 18 листопада (за 10 днів до Вільнюського саміту)”, – додав експерт.
Зі свого боку, Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ, розповів про досягнення України на шляху до підписання Угоди: “У сфері виборів різні сторони нарешті розпочали (ініційовану ЄС) відкриту дискусію стосовно реформування виборчого законодавства (правда, поки що без конкретних результатів). Головним позитивом у цій сфері стало призначення виборів на 15 грудня в п’яти виборчих округах, де на минулорічних парламентських виборах не було обрано депутатів-мажоритарників. Водночас досі не розв’язаною є проблема двох депутатів-мажоритарників, яких позбавлено мандатів сумнівними рішеннями суду. Мало того, до їх числа додався ще один такий випадок. Також на підставі суперечливого рішення Конституційного Суду відкладено місцеві вибори в Києві”.
“Помітні позитиви від імплементації нового Кримінального процесуального кодексу (зокрема, суттєве зменшення числа осіб у СІЗО), започаткування роботи системи безоплатної правової допомоги та Національного превентивного механізму проти тортур. Внесено деякі поліпшення у Кримінально-виконавчий кодекс щодо режиму тримання ув’язнених”, – додав Олександр Банчук.
“Внесено на розгляд парламенту зміни до Конституції щодо реформування судоустрою, які отримали позитивні висновки Венеціанської комісії та Конституційного Суду. Але проігноровано потребу паралельного внесення ґрунтовних змін до профільного закону про судоустрій, без чого ці конституційні зміни можуть лише ще більше посилити політичну залежність суддів, передусім від Президента”, – зауважив фахівець.
“Готується до внесення в парламент новий проект закону про прокуратуру, який у жовтні має отримати висновок Венеціанської комісії. Водночас є зволікання зі створенням Державного бюро розслідувань і реформою органів внутрішніх справ. Було ухвалено низку важливих законів у сфері боротьби з корупцією, втім, вони ще потребують удосконалення”, – розповів експерт.
“Проігноровано отриманий у червні критичний висновок Венеціанської комісії стосовно чинного закону про всеукраїнський референдум, який, зокрема, дозволяє вносити зміни до Конституції в неконституційний спосіб”, – наголосив Олександр Банчук.
Дмитро Шульга, директор Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”, наголосив, що для посилення впевненості в позитивному рішенні ЄС стосовно підписання Угоди про асоціацію з Україною слід у максимально стислі терміни виконати певні рекомендації, зокрема:
– знайти взаємоприйнятний механізм вирішення питання Юлії Тимошенко через механізми, обговорені з керівництвом України та самою Юлією Тимошенко під час діяльності місії Кокса-Кваснєвського;
– ухвалити рішення Верховної Ради про проведення місцевих виборів у Києві;
– внести зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо покращення умов відбування покарання засуджених (законопроект №3200);
– внести зміни до закону про всеукраїнський референдум відповідно до наданих у червні висновків Венеціанської комісії;
– ухвалити новий закон про прокуратуру з максимальним урахуванням рекомендацій висновку Венеціанської комісії, який очікується найближчим часом.
“При всій критичності нашої оцінки українських реалій ми вважаємо, що стратегічно правильним кроком ЄС буде підписати Угоду про асоціацію з Україною, але зі збереженням певного контрольного механізму, аби й надалі мати чіткі вимоги щодо стану демократії та моніторити їх дотримання урядом України”, – сказав Дмитро Шульга.
“Також, на нашу думку, ЄС повинен активніше стимулювати широкий структурований діалог усіх зацікавлених сторін (влади, опозиції, громадянського суспільства), передусім у сфері виборів і судової реформи. Зокрема, слід розширити неформальний діалог між Україною та ЄС у сфері судової реформи, у якому наразі з українського боку представлено лише владу (Адміністрацію Президента та Кабінет Міністрів)”, – додав експерт.
До Експертної ради моніторингу входять: Валерій Чалий (заступник генерального директора Центру Разумкова), Олександр Сушко (науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва), Ігор Жданов (президент Аналітичного центру “Відкрита політика”), Ігор Когут (голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив), Дмитро Котляр (незалежний експерт), Ігор Коліушко (голова правління Центру політико-правових реформ).
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.