Що треба робити в Ізраїлі. Як, зрештою, і в Україні

В Україні від Путлера Донбас створив свій ХАМАС, як у секторі ГАЗА у Ізраїлі.Події які відбулися показали, що народ виявився сильнішим і розумнішими за свій уряд. Він погодився терпіти принизливі та підлі обстріли, якби політичні лідери зуміли б забезпечити народу безпечність.Нажаль, вони не зуміли цього зробити, але те, що було зроблено нічого, крім жорстокого разчарування не викликало.

Чітко промалювалася ситуація, коли сторонників «мирного процесу» народ готовий відправити жити в Газу, до будьякої чортової бабусі. Те, як ці «корисні ідіоти» скандували у дні обстрiлів Тель-Авіва, і солідоризувалися з ворогом, було подібно не на продажність, а на деяку запущену хворобу, на зразок сифіліса, про котру встидаються доповідати, а руки їм подавати немає бажання.

Ми з Вами побачили, що сама інтенсивна частина йшла з Гуш Катифа, вогнища ненависті. Всі давно переконалися, що депортація населення з цього района була помилкою. Під обстрілом, з развитком збройних навиків ХАМАСу, виявилася значна частина країни. Тепер ми знаємо, що ракети ГРАД можуть летіти на Тель-Авів і Єрусалим, і Беєр-Шеву, Хадеру. І тоді всім ясно, що для того, щоби вони не летіли до нас з Гуш Катифа, його нам треба повернути.

Повернути не в результаті кривавої операції і вводу армії, за методом А.Шарона, коли він воював у Ливані. Відбомбилися так і тим, що місце стало чистим, арабікфрай. Скоро про це буде мріяти вся Європа і Америка, у которої ХАМАС поселився в Майамі. І тоді можна буде увійти з будівельною техникою, і все акуратно зачистити, об’явити про повернення нашої землі, і попередити, що при першому ж обстрілі, ми повторимо той самий фокус, і віднімемо землю, з которої йшов обстріл, так як там арабського населення не буде.

Найголовніше у моїх планах немає Махмуда Абаса, і я не хочу повертати його в Газу. Я добре пам’ятаю сторінки «поетапного плану знищення держави Ерец-Ісраель», де «Осло» було першим пунктом. Я хочу у своїй Газі поселити 2,5- 3 мильйона людей, котрі повернуться з діаспори до дому.

Для того, щоб все це виглядало надзвичайно серйозно і не залишало можливостей для будьяких спекуляцій, і маніпуляцій, треба у 24 години аннексувати Юдею і Самарію, повідомив цілому світу, що ми втратили стільки років на «мирний процесс», що вирішили на порозі газової камери зупинитися, і помінятися с ним ролями. Віднині ми посылаємо всіх досить далеко, наскільки їх унесе лихоманка. І разом з ними великі держави, і країни які не визнають Єрусалим столицею нашої держави. Араби отримують можливість, на підйом, виїхати з території Ізраїля у будьяку країну світу. А ми випустимо поштову марку с написом «Єрусалим – столиця ІзраЇля!».

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.