Пам’ять ДАВИДА БЕН ГУРІОНА (з архіва) – Це приклад Ізраїлю для його братньої України

«Коли я зараз знаходжуся в Єрусалимі, я радий, що бачу чисто юдейське місто. На центральних вулицях немає чужих, сто процентів євреїв! З часом завоювання Єрусалима римлянами не було такої єврейської присутності! Тож саме відбувається у Хайфі і відбудеться по всій країні, якщо ми це влаштуємо». (З виступу Д.Бен Гуріона на засіданні центру МАПАЙ лютому 1948року). Це ім’я згадують найчастіше лише раз на рік, ближче до дня Незалежності, а інколи і зовсім не згадують.

Давайте подивимося на його невіроятні справи, коли він проголосив державу, коли він вимагав відібрать як можно більше территорій у ворога. Як він змушений був змиритися з тим, що отримав, але вимагав і бажав неможливого, і прагнув перетворити свою країну у ядерну і космічну державу, і у більшій частині йому це вдалося. Як він организував трансфер арабів, а його соратники (киянка Голда Меїр і Моше Даян) йому заважали.

Давайте згадаємо, як на трибуні ООН, тримаючи в руках Тору, наш ВІЧНИЙ ЗАВІТ, він розповів, що це є його істориченим правом на цю землю, землю Ерец Ісроель. Давайте ще раз згадаємо його слова про те, що: – Ні один уряд, ні один прем’єр-міністр не має права віддавати навіть саму малу п’ядь юдейської землі, тому що вона належить на правах приватної власності усьому юдейському, тоді ще єврейському народу.

Давайте згадаємо про все це, тому що все, що відбувалося в країні нині це кафкіянський абсурд і повна зрада всього того, про що говорив, и чим жив Давид Бен Гуріон. Верховний Суд Ізраїлю – це ганьба, це посміховисько, це заперечення всього того, що стверджував, і завіщав пан Бен Гуріон. І не варто стверджувати, що це наш Верховний Суд! У нашій країні це антиізраїльський суд, арабський, американський.

ben_gurion.jpg

Цей суд не має нічого спільного зі законами Тори, із законами Ізраїлю, із законами нашого народу, з правом будьякого нормального народу, що мешкає у своїй країні… Ніколи, при Бен Гуріоні не могли виникнути всі ці «Шалом Ахшави», професорів Занди і Векслери, Зусмани-Дискіни. Це письменники, які закликали до бойкоту Юди і Шомрону. Ці кінематографісти і сценаристи з анти-ізраїльськими кінофільмами, зробленими на державні гроші. Ці виккладачі колледжів що неприпускають солдата – резервіста, що повернувся з військових зборів, на заняття у формі.

Всі ці пофігісти – відказники від служби у ЦАХАЛі, і любителі других паспортів. Я упевнений, що при Бен Гуріоні ні в пресі, ні на радіо ніхто б не промовив слова «палестинці». А нині це говорять «уряд Ізраїля»? Кнессет? Телебачення? Ми живемо у країні, де араби завжди праві, та як би ми є національною меньшістю, а не реально більшістю. Впору думати про нову війну за незалежність Ізраїлю! А хто б промовив, подібні слова при ньому, отримав «вовчий білет» і втратив би право роботи у данній області.

І найголовніше є те, що Бен Гуріон промовляв за єврейську працю на еврейській землі. (Почтитайте його статтю «Еврейский труд»). Та він би не дозволив обнаглівшим богачам, заради своїх надприбутків звозити підневільних рабів зі всієї планети і навіть з інших галактик Вселенної. Тому що власне тим ці ізраїльські олігархи поставили жирний хрест на існування держави Ізраїль. Якщо Бен Гуріон визнавав всю землю Ерец Ісроэль своєю історичною країною, своєю батьківщиною, то, на яких підставах зприймаються арабські пощуки з вимогами повернути їм землю? Невже нині в країні вже є сили, що готові судити та осудити Бен Гуріона за його не політкорректність?

На якій підставі уряд зносить, знищуючи Ізраїль, життєві будівлі в Юді і Шомроні і не зносить незаконні арабські будівлі, до которих є виписані судові постанови. На основі грубого американського диктату! Чи диктату «псевдо спільноти, під керівництвом Дж. Сороса? Він є господарем українського “Фонду Відродження”». Невже це тому, що американцям протрібно нафту? Чи потрібні їм араби? Уряд Ізраїлю перетворився у маріонетку своїх олігархів і став рахуватися з думками англійских глобалістів про себе?

Вони зраджують всіма своїми вчинками і діями переможні результати Шестиденої війни 1967 року?

РП коментуючи пана Ґольденберга вважає , що наша українська ситуація аналогічна з Ізраїлем, бо у нас є щось як сектор Газа і ми маємо схід України – “ДОНБАС і ХАМАС”. Коли весь світ було здивовано силою та потужністю єврейськой армії, яка розгромила совєтське військо М.С. Хрущова.

Наші права на Газу є ще більшми ніж на Тель-Авів! І це означає, хочете ви того чи не бажаєте, що араби мають про це знати. Цього вимагає Тора і це саме вимагає Коран. Тому що наступна операція у Газі має сенс тільки у тому випадку, якщо Газа буде вичищена, а її населення цей сектор покине. І то ж саме має відбутися з арабами Ізраїлю. Так мають себе вести справжні сионісти, справжні єхудими, наслідники Першого і Другого Храмів. Так мають жити і відчувати все громадяни цієї країни. Країна має отримати своЇ кордони і своє право зібрати свій народ на своїй землі.

І немає чим хвалитися, що ми найдемократичніша країна на Ближньом Сході, як і Україна на москальському заході!

Нічого доброго у цьому немає. Всі демократії індивідуальні для кожної з країн. Американська демократія відрізняється від китайської, а та у свою черегу від індійської, від російської та від африканської. Але вона протипоказана юдеям, тому що перетворює нашу країну у чуже нам суспільство. І настав час собі це сильно засвоїти. Не варто самим створювати собі новий Освєнцим. Хто-небудь може собі уявити, щоб Бен Гуріон наказав зруйнувати єврейські будинки? Або щоб при ньому в країні було стільки нелегалів?

Або щоб раввіни забули еврейський закон що говорить: – Учити Тору, працюючи на землі! І вчить Тору, уважно слухаючи один одного, друзі! Або щоб юдейські клерикальні мракобіси – єврейчики цілувалися з новими Гітлерами-Путлерами? О щоб євреї-асимілянти діаспори не знали про те, що найпершим обов’язком єхуді є життя на його землі, а не у діаспорі. І це створили, ті американські брехливі раввіни, котрі не позволили людям покинути галут(вигнання) і поїхати у дежаву Ізраїль, як і хахли у галуті в Росії у незалежну Україну. Власне для цього Бен Гуріон проголошував незалежність, а не для того, щоб почалося нове розслоїння єврейського народу на секти, найможливіші реформи, нехай вони 300 разів прогрессивні. Все це дорога до нікуди! У небуття!

Найлегше охаювати Бен Гуріона, заложивши ніжку за ніжку, усівшись зручнро на тапчані. Багато знаменитих лідерів зробиди немало помилок, але вони трудилися у им’я свого народу. І таким був і залишиться Бен Гуріон. І ось про це я хочу всім моїм партнерам з України нагадати, згадуючи, Давида Бен Гуриона. Про те, як і яке він вибирав життя!

Міхаель Ґольденберг Відомий публіцист та партнер РП. Голова Руху НРІ “ДІМ ДАВИДА”.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.