Чому ЕРЕЦ ІСРАЕЛЬ як і ЕРЕЦ УКРАЇНА – “Це не ФАТЕРЛЯНД і не РОСІЯ”

У відповідь на розісланий мною материал: “Чому Ізраїль не Росія?” прийшло немало коментарів. Неодин від розгніваних росіян стосовно Євгена Зубарєва, Корреспондента портала РосБалт. Все це розповсюдив і на РП його партнер Міхаель Ґольденберг. Суть цих коментарів від москалів москальською: “Хватит уже безудержно ср…ть на Россию. Даже драный Израиль возрожден благодаря ее поддержке, даже США возникло благодаря ее поддержке, даже Европа вся жива благодаря России. Все они Неблагодарные твари”…

Адже багатьом людям світу відомо, що Росія багато років тому та й досі є Імпепрією Зла, котрій потібен майже весь світ для загарбництва у вигляді колоній. Таким чином голова НРІ ДІМ ДАВИДА пан Ґольденберг створив розповсюдження матеріалу пана Зубарєва стосовно зовсім не вдалої влади у Росії від кремлівських карликів. Але згідно з авторами Львівської Батярської коляди – Україна та Ісраїль – Це не ФАТЕРЛЯНД і не РОСІЯ, бо Оборонні війська – ЦАХАЛи обох братніх країн мають проросійські терористичні ХАМАСи у Газі і на Донбасі.

Перша і головна різниця — у Ізраїлі на вулицях можно бачити велику кількість озброєних людей як у формі, так і у громадянській одежі. Закони Ізраїля дозволяють громадянам мати, носити і використовувати для самооборони короткоствольну зброю, але крім любителів “коротких стволів” на вулицях є можливість бачити юнаків і дівчат з автоматичним армійським озброєнням. При цьому автомати заряджені заправленими магазинами і готові до використання у будь який момент. У якості заснувань для отримання ліцензії на короткоствольну зброю в Ізраїлі громадянин може повідомити про місце роботи чи проживання, пов’язане з ризиком, а також армійську чи поліційську рекомендацію. Таке, право на носіння пістолета чи револьвера мають: водії таксі, працівники алмазної біржи, спортсмени, які займаються стрілковим спортом, а також всі мешканці країни, що живуть на “окупованих” територіях. Крім того, кожний громадянин, відслужив строкову службу, може попросити командування підписати спеціальне прохання, котре дає основу отримати ліцензию. І нарешті , ліцензию на зброю поліція видає всім дружинникам, які добровільно патрулють житлові квартали. Крім того, в країні озброєна поліцiя і приватні охорнці, причому серед охоронців часто виступають зовсім молоденькі дівчатка, озброєні армійськими пістолетами.

Територія Ізраїлю

Таким чином, за кількістю озброєних осіб Ізраїль займає одне з перших місць у світі, однак висока щільність озброєння населення не приводить ні до росту числа нещасних випадків, ні до високого рівня незаконного застосування цієї зброї, чим звичайно лякають своїх мешканців російські чиновники. При цьому правозастосувальна практика, котра є в Ізраїлі є прецедентною, все більше схиляється до одобрення використання громадянами зброї для самооборони. Після нападу бедуінської банди на сім’ю ізраїльського фермера, по ходу якого фермер застрелив усіх нападників, законодавці підтримали таку поведінку спеціальним законодавчим актом. Інший приклад — недавно в Єрусалимі випадкових перехожих було захищено відразу на два теракта. Одного озброєного автоматом терориста пристрелив солдат ЦАХАЛу, що знаходиться у відпуску на екскурсії, а другого терориста застрілив громадянець, проїжжаючий мимо в авто. Аналогія оборонної діяльності оборонних військ – Укрнацгвардії і ЦАХАЛу спровокована Путлерівським Фатерляндом Росією.

Друге велике відрізнення — шалена кількість поліцейських на душу населения. Росія є ніби світовим лідером за цими показниками: 976 працівників на 100 тисяч населення. Але у Ізраїлю 330 поліцаїв на 100 тисяч населення, майже у три рази нижче. Третьє відрізнення — ефективність роботи правоохоронної системи. Кількість кримінальних смертей у Росії досягає 282 на 100 тисяч людей, в Ізраїлі цей кофіціент досягає 2,1 на 100 тисяч людей, подібна до Ізраїлю ситуація у Західній та центральній Україні. Подібні до Росії та від неї жертви є на Донбасі від місцевих терористів путлерівців-руснацфашистів.

Однак сама по собі ця статистика не пояснює причин, за котрими в країні, оточеній непримиримими ворогами, вірогідність померти від рук злочинця у 14 разів нище, ніж у путлерівському Фатерлянді-РОсшія. Мова іде про сукупність причин, у числі котрих, до прикладу, дуже скромний рівень низової корупції.

Адже, поліціянти і слідчі в Ізраїле не беруть хабарів — не тому, що вони дуже високоморальні, а тому, що хабарі економічно не виправдані. Зарплата поліціянта у перший рік праці складає 7 тисяч шекелів, що є фактично 2 тисячі долярів США, а потім вона зростає з кожним роком служби. Але найголовніше навіть не зарплата, а соціальні льготи, котрих досить багато: поліцейське страхування, медицинське страхування, оплата вищої освіти, пенсія у розмірі 90% від зарплати, причому вихід на пенсію дозволено уже у 45 років. Є сенс додати Українській владі, бо Україна це рідна сестра Ізраїлю, матеріальну підтримку при звільнені, котре виглядає так: відставний поліціянт вкладає 10% суми на велику покупку, наприклад землі чи хати, а держава доплачує йому 90% суми, що залишилася. У такій ситуації поліціянту чи слідчому просто невигідно брати гроші у правопорушників, тому що він ризикує сотнями тисяч доларів майбутніх виплат і льгот, а хабар у сотні тисяч доларів на низовому рівні йому ніхто не запропонує.

Терор ХАМАСу

Між іншим, помимо матеріального стимулу варто враховувати і моральний. Громадяни Ізраїлю — великі патріоти своєї країни. Це видно не тільки за державними прапорами, котрі тут вивішуются чи не на кожному балконі. У бесідах з місцевими жителями, третина котрих непогано говорить “по-русски”, репортер “Росбалта” переконався у тому, що відчуття власного достоїнства та щира переконаність у правоті своєї справи характерна для всіх представників держави, будь то поліціянт чи чиновник, а також для представників інших професій. Таксист може з відчаєм сварити уряд і президента своєї країни, але про простого поліціянта, котрий зупинив його для перевірки, не скаже нічого дурного. Поліцію тут шанують та їй допомагають. Ще один важливий момент, що впливає на рівень злочинності, котрий підсказав репортеру “Росбалта” місцевий адвокат — нетерпимість держави до проявлення агресії в будьякій формі. В Ізраїлю суворо карається не тільки хуліганство, повязане з причиненням шкоди здоров’ю, але навіть на словах загроза про наміри вдарити. Особливо за дурні слова, які є популярними в Россії (“Я тебе сейчас пасть порву!”), починається покарання у 4 місяці арештування, причому це буде кремінальне покарання, котре потім дуже сильно заважає громадянину у житті — повідомиться на страховці, кредитах, роботі і т.п. За ціє. причиною рівень вуличного насильства в Ізраїлі дуже низенький, а так зване автомобільне хамство, досить популярне у Росії, тут загалі відсутнє. Таким чином, держава не допускає перетворення банального побутового хама у злочинця, готового не тільки погрожівати і бити, але й вбивати.

А теперь порівняємо цю ситуацію з Росією, де замість посилення відповідальності за хуліганство вирішили взагалі відмінити кремінальне покарання за такий злочин. Стаття 213 УК РФ “Хуліганство” ще під час президентства Дмітрія Мєдвєдєва (Карликовий Мєдвєд) за міркуваннями гуманності була модифікована таким чином, що тепер вона передбачає відповідальність тільки за побиття по ксенофобським мотивам або за напад з використанням зброї. А коли вас безпричинно побивають, користуючись лишень руками і ногами, то це ніби не злочин. Таким чином, безкарність вуличних нападів стала в Росії причиною тільки різкого виросту цього виду злочинів, але й базою для перерождення обнаглівших від безкарності хуліганів до серьйозних злочинців. Так ось, я знімав великою професіональною камерою на залізничних і автовокзалах Тель-Авіва, Нетанії та Єрусалима, а також в аеропорту імені Бен-Гуріона, у лікарнях, держзабезпечення і релігійних комплексах. Ні один службовець чи громадянин не зробили мені ні одного зауваження. Немає сумнівів, що подібна прозорість — це ще одна важлива причина низького рівня злочинності.

Залишається тільки позавидувати країні, де майже третина населення — вихідці з СРСР, тобто такі ж люди, як ми з вами. Тільки ось у чому Ізраїль — ця країна зовсім не така, як не шанована і паскудна Росія, але має повагу та любов до України. За повідомленнями НРІ на РП – Західна Україна багато років тому та й досі вважає: “Українці і Жиди – були й досі є брати!”. Адже Львів, Тернопіль, Станіслав (Івано-Франківськ) та Чернівці завше були польсько-жидівськими містами.

Міхаель Ґольденберг, Голова НРІ ДІМ ДАВИДА та Євген Зубарєв, Корреспондент портала РосБалт надіслав це до Ізраїлю.